Проповідь на Неділю Мироносиць (Віталій Тарасенко, 2014)

Бог – живий і виводить нас із кризи!

Дорогі браття і сестри, після зустрічі з Торжеством Воскресіння, продовжуємо роздумувати над подіями, які сталися в житті Богочоловіка Ісуса Христа після Його воскресіння.
Ісус об’являється своїм апостолам, учням, друзям, щоб вивести їх з духовної кризи і утвердити у вірі.
Події страсного тижня були справжнім випробуванням, яке показало слабість віри, що виявилась у сумнівах, протиріччях, неясностях і т.д.
Все це нас наштовхує до думки, щоб ми звернули увагу на зрілість нашої віри, яку отримуємо у час випробувань, після яких приходить час успіху, або стан духовної кризи. 
У стані духовної кризи, ми перестаємо мати відчуття присутності живого Бога. Ми ще провдовжуємо вірити в те, що було, але вже не віримо в те, що є зараз. Незрозумілі для нас ситуації затемнюють наш розум і живі відносини з Богом переходять у холодний стан, людина відходить від Бог і Бог видається для неї далеким і віддаленим. Але Бог живий, навіть, якщо ми сприймаємо Його як мертвого.
Він діє і далі продовжує утверджувати нас у вірі і надихати нас на життя настільки, наскільки ми дозволяємо Йому діяти в нас і утверджувати нас в Істині.
Істина – це Христос!
Ця Правда – це не тільки те, що Він говорив, а все, чим Він жив. Його слова мудорості і його життя – це одне ціле. Сам Христос заохочує нас, щоб ми завджи пам’ятали про Нього, як про дорогу, по якій маємо пройти і дійти до щастя. Його шлях життя – має стати нашим шляхом життям. Коли прийде до нас сумнівна ситуація, нам достатньо пригадати: А як би Христос зробив на моєму місці? Як Він повчав відносно цього? Наслідуючи Христа, ми будемо перебувати в Істині і не помилимось у виборі.
Вийшовши з кризи, ми стаємо зрілішими
Христос і по-сьогоднішній день нас зустрічає, як і апостолам після воскресіння, так і тепер подає нам духовну поживу, щоб скріпити нас у вірі. Отримуючи духовну поживу, ми ростемо у вірі, стаємо більш духовні. Так проходить час кризи, у якій ми стаємо зрілими у вірі.
Інколи ми лякаємось, немов жінки і страх цей є від незнання. Коли приходить Істина, тоді і страх відходить.
Ось тому: не корисно перебувати у сумнівах, потрібно  вияснювати їх, не корисно закриватися у страсі, потрібно йти на зустріч і пізнавати Істину, не корисно, боятися кризи, адже вона нам потрібна для духовного зросту, для зросту нашої віри, для зрілості!
Зустріч із Богом і Пізнання життя Христа нам дають силу перебороти весь страх, що насувається на нас через різні події в нашому житті.
Сьогодні згадуємо тих, хто є в церковному братстві, тих, котрі є активними членами громади, тих, які служать Христу подібно до жінок миронисиць і Йосифа з Ариматеї. Спасибі вам за ваше тихе служіння, за вашу смиренність і вірність Христу.

о.Віталій Тарасенко